Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Александр, извините, очень доверчив и наивен Ваш стих.. Лексически беден и непонятен...Возможно, есть у Вас что-то лучшее. Не сердитесь за мою оценку.. Но Ваши фото превосходны,Они выше по качеству и видению запечатляемого объекта в сравнении с фото, надеюсь известного Вам местного фотолюбителя Тарновск.Вл. По композиции и качеству. особенно хороши пейзажи окрестностей города...ракурс, и художественные достоинства Спасибо за удовольствие от просмотра. Татьяна 5.12.2010г.
Татьяна
2011-01-02 20:40:44
В восторге от ваших фото.. Уникальна коллекция насекомых...Какое многообразие...Вы наделены особым даром - видеть это божественное в природе...воспроизвести до мельчайших подробностей популяцию насекомых,их грациозность,многоцветье,повадки...И все это безукоризненное выполнено. доставляя эстетическое удовольствие от просмотра...
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
