Різдво Христове скоро до всіх нас завіта,
Щоб славить Божу милість,Спасителя Христа.
Готують подарунки,щоб радість принеслИ,
Щоб у цей день щасливі люди усі були.
Чекають подарунків дорослі й дітвора-
Христос же лежить в яслах біля вола й осла...
На серці радість, щастя, усміхнені уста.
Чи ж кожен в цю хвилину згадає про Христа?
Ісус в цей світ явився, щоб кожен щастя мав,
Щоб кожен Божу милість , Божу любов пізнав.
Знедолені старенькі, покинуті малі
Чи ж у цей день відчують,що в світі не самі?
У день оцей святковий щось дам, ради Христа.
А потім? Потім у мене сімейна суєта,
Робота, телевізор (щоб знать, чим світ живе).
І кожен день при днині отак мій час пливе.
Я матері не маю як написать листа,
Не те, щоб уділити увагу просто так,
Згадати про каліку, про брата, що в тюрмі,
Про діток, що блукають в страшній нічній пітьмі,
Яких повикидали геть, як сміття, на двір.
Куди ми направляєм свої серця і взір?
У нас, у християнах, живе любов Христа,
Яка для всіх доступна, і лагідна, й проста?
Чи ж всі ми пам"ятаєм- блаженніше давать,
Давать дійсно нужденним, а не для себе брать?
Не лИше в дні святкові давайте в світ нестИ
Любов Христа чудову, щоб зло перемогти.
Через Різдво Христове любов свята Христа
Нехай просвітить очі, наповнить нам серця.
Бог є любов безмежна для кожного з людей.
Через дітей Господніх хай ця любов іде.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 11252 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Домашние войны... - Сергей Сгибнев Сколько бы ни исследовали мы причины распада семей, во всем и всегда видим попытки сторон (как жены, так и мужа) обелить себя и обвинить, теперь уже соперника, в ответственности за совершившееся. И каждый считает свою ситуацию уникальной… Что, мол, только у них это случилось, и по вине противоположной стороны. Но как же прав был Екклесиаст, сказавший еще три с половиной тысячи лет назад:
- Что было, то и будет; и что делалось, то и будет делаться, и нет ничего нового под солнцем.
Бывает нечто, о чем говорят: "смотри, вот это новое"; но [это] было уже в веках, бывших прежде нас. Нет памяти о прежнем; да и о том, что будет, не останется памяти у тех, которые будут после (Еккл.1:9-11).
Святитель Иоанн Златоуст жил и трудился во славу Господа нашего на исходе ТРЕТЬЕГО века. 1600 лет прошло с тех пор, как услышали люди его проникновенные, пропитанные истиной Святого Духа слова.
Прочтем же еще раз размышления великого мужа силы и славы Господней. Не о сегодняшнем ли дне сказано? Не к нам ли – сегодняшним, обращение?
