Дуже люблю свято
Я,- Різдво Христове!
Бо купляє тато
Для мене обнови,-
Чобітки новенькі
Та костюм, сорочку
Й каже:" Йдем швиденько
На Різдво, синочку!
Де зустрінем знову
Із небес "малятко"
І почуєм мову
Як росло "дитятко"...
Як Ісус слухняним
Був батькам і Богу
І, змужнівши, стане
На святу дорогу,
Щоб спасти всіх грішних
Від гріхів і пекла..."
Й ми прийшли поспішно
У живую церкву,
Де Христу співають
Всі дорослі й діти,
Бога величають
І цвітуть, як квіти!
Слава! Алілуя!
Божий Син-Спаситель!
З небом торжествуєм,
Що ми - Божі діти!
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 4755 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Как же так?!! - Надежда Горбатюк "Если же друг друга угрызаете и съедаете, берегитесь, чтобы вы не были истреблены друг другом" (Галатам 5:15)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
